Стриптиз серед біла дня
Середина дня, центр міста, світить сонце. Підходить до таксі надзвичайно приваблива пасажирка. (Шиби машини у мене не затемнені. До чого це, зараз буде ясно).
- Вільний?
- Вільний.
Сідає на переднє сидіння. Поїхали на вул. (неважливо), район новобудов. Їду. В центрі пробки, виповзаю нарешті на більш менш придатну для розгону ділянку. В цей час пасажирка вовтузиться у себе в сумочці. Вовтузиться, ну і добре, не моя справа. Розгганяю машину в лівому ряду. Дорога з одностороннім рухом, дворядка дуже вузька, і ще підйом 10%. Рух інтенсивний, попереду, ззаду і справа - щільний потік машин. Швидкість - 60 км/год. Пасажирка мовчки знімає шорти. Я не вірю своїм очам. Далі вона знімає колготки і трусики. Праворуч від мене. Хоч би на задньому сидінні, зараза. Причому мовчки, без коментарів і питань. Поки я пару секунд міркую, як мені реагувати, вона одягає інші трусики, колготки і назад шорти. Все це так у неї швиденько вийшло, що я не встиг відкрити рот. Та і розглядуванням особливо ніколи було займатися, швидкість, навколо щільний потік машин. Але далі рот таки довелося відкрити. Пасажирка вмить відкрутила праве скло і не дивлячись відправила зняту білизну за борт. Впасти це господарство не встигло, зустрічний потік повітря в долі секунди приліпив його на лобове скло машини, що рухалась в правому ряду в пару метрах позаду. Водій тієї машини від несподіванки смикнув кермо і різко натиснув на гальмо. І в дзеркалі заднього вигляду я побачив, як вмить прямо у мене за багажником утворилася "купа мала" машин, що чи то стукнули одна одну, чи то екстрено зупинених в таких положеннях, що не роз'їхатися. На мій крик пасажирці: "Ви що творите?!" відповідь була по-дитячому наївна: "Вибачите будь ласка, мені дуже потрібно було переодягнутися". Добре, номерів моєї машини ніхто не запам'ятав...
Середина дня, центр міста, світить сонце. Підходить до таксі надзвичайно приваблива пасажирка. (Шиби машини у мене не затемнені. До чого це, зараз буде ясно).
- Вільний?
- Вільний.
Сідає на переднє сидіння. Поїхали на вул. (неважливо), район новобудов. Їду. В центрі пробки, виповзаю нарешті на більш менш придатну для розгону ділянку. В цей час пасажирка вовтузиться у себе в сумочці. Вовтузиться, ну і добре, не моя справа. Розгганяю машину в лівому ряду. Дорога з одностороннім рухом, дворядка дуже вузька, і ще підйом 10%. Рух інтенсивний, попереду, ззаду і справа - щільний потік машин. Швидкість - 60 км/год. Пасажирка мовчки знімає шорти. Я не вірю своїм очам. Далі вона знімає колготки і трусики. Праворуч від мене. Хоч би на задньому сидінні, зараза. Причому мовчки, без коментарів і питань. Поки я пару секунд міркую, як мені реагувати, вона одягає інші трусики, колготки і назад шорти. Все це так у неї швиденько вийшло, що я не встиг відкрити рот. Та і розглядуванням особливо ніколи було займатися, швидкість, навколо щільний потік машин. Але далі рот таки довелося відкрити. Пасажирка вмить відкрутила праве скло і не дивлячись відправила зняту білизну за борт. Впасти це господарство не встигло, зустрічний потік повітря в долі секунди приліпив його на лобове скло машини, що рухалась в правому ряду в пару метрах позаду. Водій тієї машини від несподіванки смикнув кермо і різко натиснув на гальмо. І в дзеркалі заднього вигляду я побачив, як вмить прямо у мене за багажником утворилася "купа мала" машин, що чи то стукнули одна одну, чи то екстрено зупинених в таких положеннях, що не роз'їхатися. На мій крик пасажирці: "Ви що творите?!" відповідь була по-дитячому наївна: "Вибачите будь ласка, мені дуже потрібно було переодягнутися". Добре, номерів моєї машини ніхто не запам'ятав...